Зрештою норми нового варіанту про вибори не такі складні, як здаються. Але просто пояснювати скучно, тому підемо методом від противного.

Теза перша – буде внутрішня конкуренція і в парламент не потраплять водії і секретарки.

Теза красива, але безглузда та маніпулятивна. Поясню. Регіональні списки, в яких ця конкуренція і повинна відбуватись, формуватимуться на основі одного загальноукраїнського, з подальшим розподілом. Себто партія ухвалить на З’їзді список з частиною відданих, умовно нових і далі секретарок з водіями.

Після цього відбудеться розподіл по регіональних списках. Ті, кого потрібно обрати точно, потраплять в базові для партії регіони, де підтримка найбільша. Ті, хто менш цікавий, будуть запроторені на задвірки. До прикладу «Свобода» потрібних виставлятиме на заході, а секретарок на Сході, «регіонали» навпаки і т.д.

Теза друга – система списків унеможливить підкуп виборців гречкою.

Теж красива і навіть дуже правдоподібна теза. Так, скуповувати голоси виборців прямої необхідності вже не буде, а ось перенаправити потоки в партійну касу ще й як. Раніше кандидати від партій конкурували не лише за можливість висунутись в окрузі, але й за виборця. Тепер кричущої необхідності в цьому не буде. Кандидати в регіональних списках повинні будуть конкурувати піастрами і дублонами за можливість висунутись в областях, де рейтинг партії максимально високий, оскільки це гарантовано дає право на депутатський мандат.

Теза третя – вибори стануть перегонами ідеологій і партійних програм.

Скажу коротко – стануть рівно настільки, наскільки і були раніше. У разі ухвалення кодексу, головним стане якісна соціологія у вигляді двох рейтингів – всеукраїнського і регіонального, тобто обласного.

Підрахунок голосів і мандатів відбуватиметься на основі визначення поняття виборчої квоти, яка рахуватиметься за принципом – всі голоси партій, які подолали 4% бар’єр додаються, а потім число ділиться на 450 мандатів. В результаті маємо показник в тисячах голосів.

При визначенні кількості мандатів в регіонах, слід поділити всі голоси за партію в регіоні на виборчу квоту. Ціле число і відповідатиме кількості мандатів.

Себто знаючи кількість тих, хто ходить на вибори, рівень підтримки партій в країні і області, а також розуміючи показники інших політичних сил, можна скласти певну математичну модель, яка дасть змогу з високою ймовірністю визначити де мандати будуть точно отримані. Саме туди і мають бути виставлені ті кандидати, які мають пройти до ВРУ. Всі інші визначатимуться за залишковим принципом.

Замість епілогу.

Вдаватись в подробиці того, яку будуть розподілені мандати в загальноукраїнському списку, після поділу регіональних – не будемо, однак зазначимо, що пару прохідних місць в партії, яка подолає бар’єр все одно залишиться, а ось чи залишаться дитячі майданчики і побілені дерева в мажоритарних округах – питання риторичне. Вочевидь ні.

Адже, якщо результат можна порахувати алгоритмом, навіщо тоді взагалі щось давати виборцю? Хай насолоджується телевізійною рекламою і обіцянками.

Подписывайтесь на наши каналы telegram в Тelegram и facebook в Facebook